Художні засоби
Назва
|
Характеристика
|
Приклади
|
Епітет
|
Художнє означення.
|
«стежки скриті», «грім залізний», «синь прозора»
|
Порівняння
|
В основі — схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим.
|
«мов зачарований, стоїть Бахчисарай»; «горами хвилі підійма»; «…дівчина така гарна, як зірка».
|
Метафора
|
Вживання слів і словосполучень внепрямому значенні на основі подібності.
|
«Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті», «облетіли надії».
|
Персоніфікація
|
Різновид метафори: уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям, олюднення їх.
|
«Чистенькі віконця сміються до сонця».
|
Метонімія
|
Різновид метафори: перенесення назви предмета/явища предметів на інший предмет/явище на основісуміжності.
|
«Радіє Київ рідний мій» (Київ – замість кияни);
«читати Франка» (замість «читати твори Франка»).
|
Синекдоха
|
Різновид метонімії: вживання однини замість множини, видового порівняння замість родового і навпаки.
|
«І на оновленій земні врага не буде, супостата, а буде син і буде мати…»(однина замість множини).
|
Алегорія
|
Інакомовлення; перенесення значень одного кола явищ на інше, напр. відтворення людських характерів в образах тварин, предметів тощо.
|
«Бджола і Шершень» (Бджола – працьовита людина, Шершень – людина, що звикла жити за рахунок праці інших).
|
Символ
|
Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом.
|
Свічка як символ життя («І згасла свічка, як твоє життя»).
|
Оксиморон
(оксюморон)
|
Сполучення слів, що виражаютьпротилежні або суперечливі поняття, → виникає нове смислове значення (алогізм)
|
«Многоголоса тиша», «дзвінка тиша», «трупи живі».
|
Гіпербола
|
Художнє перебільшення.
|
«Сліз поневолених людей не ріки — море розлилось, вогненне море».
|
Літота
|
Надмірне неприховане применшення.
|
«це такий чоловік, що в ложці води втопиться».
|
Рефрен
|
Повторення рядка чи кількох рядків.
|
«Я ж у полоні нав'язливих дум. / Лише одне непокоїть мій ум» (у Сковороди)
|
Тавтологія
|
Повторення одного й того ж слова чи схожого на нього.
|
«Диво-дивнеє», «рано-вранці».
|
Анафора
|
Єдинопочаток.
|
Всякому місту звичай і права
Всяка тримає свій ум голова…
|
Епіфора
|
Єдність кінцівок.
|
З серця землі підіймать пласти,
Чорного золота давні пласти.
|
Градація
|
Своєрідне угруповання визначень за наростанням або ослабленням.
|
Зросте любов моя, всякчас нова,
Люблю ніжніше, мовчки, до нестями.
|
Риторичні пи-тання, оклики, звертання
|
Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді
|
«За що кара? За що мені муки? Кому я що заподіяв?»; «Село! Село! Веселі хати!»; «І вам слава, сині гори, кригою окуті!»
|
Антитеза
|
Протиставлення
|
Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, мов в раю
|
Паралелізм
|
Паралельне зображення чимось подібних предметів.
|
«Тече вода в синє моpе, та не витiкає; шука казак свою долю, а долi немає».
|
Інверсія
|
Порушення узвичаєного порядку слів.
|
«Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив?»
|
Алітерація
|
Повторення приголосних звуків.
|
«Тінь там тоне, тінь там десь…» - т
|
Асонанс
|
Повторення голосних звуків
|
«І день іде, і ніч іде». - і
|
Іронія
|
Прихована насмішка.
|
«На всіх язиках все мовчить, / Бо благоденствує!»
|
Сарказм
|
Їдка, викривальна, дошкульна насмішка; не є прихованим.
|
«Отам-то милостивії ми / Ненагодовану і голу / Застукали сердешну волю / Та й цькуємо».
|
Гротеск
|
Явне спотворення, перебільшення чи применшення зображуваного, поєднання різних контрастів.
|
Сцена «генерального мордобитія» із поеми «Сон» Т.Шевченка.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар