четвер, 29 жовтня 2020 р.
понеділок, 19 жовтня 2020 р.
неділю, 18 жовтня 2020 р.
Засоби милозвучності української мови
Українській мові притаманна милозвучність (евфонічність), яка виявляється в плавності, мелодійності, інтонаційній виразності мовлення. Евфонічність є однією з природних властивостей української мови. Вона досягається такою організацією звуків у межах слів, речень і всього тексту, за якої вони легко і розбірливо вимовляються. Такі особливості мовлення були здавна властиві українським говорам.
четвер, 8 жовтня 2020 р.
неділю, 4 жовтня 2020 р.
ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ
Транскрипція (від лат. trascriptio – переписування) – це спеціальне письмо, запроваджене для точної передачі звукового складу слів і текстів.
Розрізняють три типи транскрипції: фонетичну, фонематичну та практичну.
Фонетична транскрипція – спосіб передавання на письмі усної мови з усіма її звуковими особливостями.
- Запам’ятай!
- У транскрипції використовуються діакритичні знаки (див. розд. 1.1).
- Усі слова транскрибуються, тобто беруться в квадратні дужки [ ].
- Усі слова пишуться окремо і обов’язково з наголосом, крім односкладних слів.
- У транскрипції відсутні великі літери.
- У транскрипції відсутні літери Я, Ю, Є, Ї, які позначаються [йа], [йу], [йе], [йі], або як голосні, що передають пом’якшення попереднього приголосного: ['а], ['у], ['е].
Ї – передає завжди два звуки. - У транскрипції відсутній апостроф і м’який знак.
- [еи], [ие], [оу], [уо] – для позначення ненаголошеного голосного звука.
- У транскрипції літера Щ завжди дає два звуки [шч].
- У транскрипції подвоєння приголосних завжди дає один звук: нн = [н:], дд = [д:], сс = [с:],
лл = [л:]. - У транскрипції африкати ДЖ і ДЗ позначають спеціальними символами чи двома літерами з дужкою зверху: дж = [
], дз = [
].
Голосні звуки української мови під наголосом вимовляються повнозвучно: нарада, золото.
| Голосні | Особливості вимови | Приклади |
|---|---|---|
| [е] | Вимовляється наближено до [и] перед складами з [і], [и], [у], меншою мірою перед [е] (у перед-і післянаголошеному складі) | д[еи]лікатний, в[eи]личний, н[eи]чуткий, м[еи]режка, н[eи]сіть, в[еи]селий |
| [и] | Наближується до [е] сильніше перед складами з [е], [а]; менше помітно перед [і], [и] та в кінці слова (у перед-і післянаголошеному складі) | кр[иe]ве, п[иe]семний, т[иe]хенько, стр[иe]бати, гр[иe]вастий, л[иe]ман, в[иe]чікувати, з[иe]мівник, гр[иe]міти, кр[иe]ниця |
| [о] | Вимовляється з наближенням до [у] перед складами з наголошеним [у] або [і] | пр[оу]рубувати, п[оу]душка, м[оу]туззя, к[оу]жух, р[оу]зумний, с[оу]бі |
| [у] | Вимовляється з наближенням до [о] перед складами з [о] | ябл[уо]ко |
| Приголосні | Особливості вимови | Приклади |
|---|---|---|
| дзвінкі | у кінці слова та перед глухими приголосними не втрачають дзвінкості | народ, сторож, хліб, віз, ґандж, ґедзь, ніжка, обчистити, грядка, низка |
| глухі | перед шумними дзвінкими в середині слова вимовляється дзвінко | [бород'бá], [прóз'ба] |
| губні [б], [п], [в], [м], [ф]; задньоязикові [ґ], [к], [х]; гортанний [г]; шиплячі [ж], [ч], [ш], [  ] | у кінці слова та складу вимовляється твердо | гриб, велич, грип |
| перед голосним [і] вимовляється як напівпом’якшені | [б’ік], [п’іч] | |
| передньоязиковий щілинний [з] як прийменник і префікс | перед глухими приголосними оглушується | з порога – [спорóга], зчистити – [шчи́стиeти] |
| у складі префіксів роз-, без-, залежно від темпу мовлення може вимовляється як дзвінко, так і глухо | розказати – [роз/сказáти], безтяма – [без/ст'áма] | |
зубні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [ ] | перед [і] та перед наступними м’якими приголосними вимовляється м’яко | [с'іл'], [п’íс'н'а] |
| подовжені шиплячі | напівм’які вимовляються як один довгий звук | [н'íч:у], [п’ід:áш’:а] |
| губно-губний [в] та середньоязиковий [й] | вимовляються твердо перед голосними | вузол, бойовий |
| на початку слова перед приголосними, в кінці слова чи складу вони переходять у нескладові голосні [ў], [ĭ] | [ўчора], [стаў], [ĭти], [гаĭ] | |
| передньоязиковий ясенний [л] | у кінці слова, перед приголосними, перед голосними [а], [о], [у] вимовляється твердо | полк, клуб |
| перед буквами Я, Ю, Ь виступає м’яким | [б’іл'], [пиел'нувáти] | |
| у кінці слова після глухого буває безголосим | [б’інóкл'] | |
| передньоязиковий дрижачий [р] | у кінці слова і складу вимовляється твердо | календар, бур’яновий |
| перед Я, Ю, Є, які дають один звук, та І – напівпом’якшений | [р’áсно], [зор’á] | |
| передньоязиковий зімкнено-щілинний [ц] | у кінці слова завжди вимовляється м’яко | [сиeни́ц'а], [с'т'ілéц'] |
| у словах іншомовного походження та вигуках має тверду вимову | палац, клац | |
| задньоязиковий гортанний [г] | вимовляється як дзвінкий надгортанний | гай, сніг |
| знеголошується перед приголосними [т] [к] | [вóхко], [н'íхт'і] | |
| зімкнено-проривний [ґ] | наближається вимовою до латинського [g] та російського [г] Примітка. Необхідно послуговуватися довідковою літературою, щоб уживати літеру ґ відповідно до норми, а не на власний розсуд. | ґуля, аґрус |
| буквосполучення дж, дз | у складі однієї морфеми артикулюються як один звук [], [] | [вóниек], [м’іл'] |
| у складі різних морфем вимовляються як окремі звуки [д] [ж], [д] [з] | [надзвиечáĭно], [п’іджáти] | |
| задньоязиковий [к] | перед наступним дзвінким приголосним вимовляється як дзвінкий [ґ] | [воґзáл], [р’уґзáк] |
Асиміляція – процес, коли наступний приголосний впливає на попередній, відмінний від нього звучанням, тобто асимілює його.
| Регресивна | Прогресивна |
|---|---|
| 1. За дзвінкістю і глухістю | 1. Утворення [] і [] |
| 2. За місцем і способом творення | 2. Уподібнення звука [й] |
| 3. За м’якістю і твердістю | 3. Пом’якшення [с'] у прикметниковому суфіксі -ськ- |
| Звукосполучення | Особливості вимови | Приклади |
|---|---|---|
| [с] + [ш] | [ш:] | принісши – [приен'íш:иe] |
| [з] + [ш] | на початку слова [ш:] | зшиток – [ш:и́ток] |
| у середині слова [жш] | вивізши – [ви́в’іжшиe] | |
| [з] + [ж] | [ж:] | зжовклий – [ж:óвклиeĭ] |
| [з] + [ч] | на початку слова [шч] | зчепити – [шчиепи́тиe] |
| у середині слова [жч] | безчинство – [беижчи́нство] | |
| [з] + [] | [ж] | з джемом – [жéмом] |
| [ж] + [с'] | [з'с'] | намажся – [намáз'с'а] |
| [ш] + [с'] | [с':] | вивчишся – [ви́ўчиeс':а] |
| [ч] + [с'] | [ц'с'] | озвучся – [озвýц'с':а] |
| [ж] + [ц'] | [з'ц'] | на доріжці – [на дор’íз'ц'і] |
| [ш] + [ц'] | [с'ц'] | у чашці – [у чáс'ц'і] |
| [ч] + [ц'] | [ц':] | у річці – [у р’íц':і] |
| [д] + [ж] | [ж] | підживити – [п’іжиеви́тие] |
| [д] + [з] | [з] | підземний – [п’ізéмниeĭ] |
| [д] + [с] | [с] | відспівати – [в’ісп’івáтие] |
| [д] + [ц] | [ц] | відцвісти – [в’іцв’істи́] |
| [д] + [ч] | [ч] | відчеканити – [в’ічеикáниетие] |
| [д] + [ш] | [ш] | підшити – [п’іши́тие] |
| [т] + [с] | [ц] | братство – [брáцтво] |
| [т] + [с'] | [ц':] | учіться – [уч’íц':a] |
| [т] + [ц] | [ц:] | коритце – [кори́ц:еи] |
| [т] + [ч] | [ч:] | вотчина – [вóч:иена] |
| [т] + [ш] | у звичайному темпі [чш] | багатшати – [багáчшатиe] |
| у швидкому темпі [ч:] | [багáч:атиe] |
- Запам’ятай!
- У середині слова дзвінкі перед глухими, як правило, не втрачають своєї дзвінкості: кладка – [клáдка], стежка – [стéжка]. Винятком є лише дзвінкий [г], який перед глухими змінюється на [х]: кігті – [к’íхт'і], дьогтю – [д'óхт'у].
- Глухі приголосні майже послідовно асимілюються наступними шумними дзвінкими: боротьба – [бород'бá], молотьба – [молод'бá], просьба – [прóз'ба], вокзал – [воґзá;л],
анекдот – [анеиґдóт], рюкзак – [р’уґзáк].
Винятки: бігти – [б’íгти], могти – [могти́].
| Звукосполучення | Особливості вимови | Приклади |
|---|---|---|
| [нт] + [ст] | [нст] | студентство – [студéнство] |
| [нт] + [с'к] | [н'с'к] | кореспондентський – [кореиспондéн'с'киĭ] |
| [ст] + [с'к] | у звичайному темпі [с'к] | туристський – [тури́с'киĭ] |
| у повільному темпі [с':к] | [тури́с':киĭ] | |
| [ст] + [ц'] | у звичайному темпі [с'ц'] | артистці – [арти́с'ц'і] |
| у повільному темпі [с'ц':] | [арти́с'ц':і] | |
| [ст] + [ч] | [шч] | невістчин – [неив’íшчиен] |
| [ст] + [д] | [зд] | шістдесят – [ш’іздеис'áт] |
| [ст] + [с] | [с:] | шістсот – [ш’іс:óт] |
| [зд] + [ц'] | [з'ц'] | у поїздці – [у пойíз'ц'і] |
Підписатися на:
Дописи (Atom)