Готуємось до ЗНО

                        Готуємось до ЗНО 

Українські об’єднання, угруповання, школи

        

№ з/п	Назва	Роки існування	Де засновано	Учасники
1.	Кирило-Мефодіївське братство	1845-1847	Київ	П. Куліш, Т. Шевченко
2.	“Руська трійця”	середина ХІХ ст.	Західна Україна	М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький
3.	“Молода Україна”	1870-1890	Галичина	І. Франко
4.	“Академічний кружок”	1871-1895	Львів	І.Франко, М. Павлик
5.	“Академічна громада”	1888-1895	Краків	В. Стефаник
6.	“Покутська трійця”	90-ті роки ХІХ ст.	Західна Україна	В. Стефаник, Л. Мартович, М. Черемшина
7.	Братство тарасівців	1891	Канів	Б. Грінченко, В. Самійленко, М. Коцюбинський, М. Вороний
8.	“Молода муза”	1906-1909	Львів	П. Карманський, Б. Лепкий, В. Пачовський та ін.
9.	“Плуг” (спілка селянських письменників)	1922	Харків Київ	А. Головко
10.	“Празька школа”	20-ті р. ХХ ст.	Прага, Падєбради	Є. Маланюк, Ю. Клен, О. Ольжич, О. Теліга та ін.
11.	“Гарт”	1923	Харків	В.Еллан-Блакитний (ініціатор), О. Довженко, В. Сосюра, П. Тичина, М. Хвильовий та ін.
12.	“Ланка”	1924 (з 1926 МАРС)		В. Підмогильний, Г. Косинка, Б. Антоненко-Давидович, Т. Осьмачка, Є. Плужник
13.	ВАПЛІТЕ (спілка пролетарських письменників)	1926-1928	Харків	М. Хвильовий (ініціатор), М. Куліш (президент), В. Сосюра, Ю. Яновський, О. Довженко, П. Панч (25 осіб)
14.	Неокласики	20-ті рр. ХХ ст.	Київ	М. Зеров, М. Рильський, П. Филипович, М. Драй-Хмара, Ю. Клен (Освальд Бургардт)
15.	ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників)	1927	Харків	у протиставлення ВАПЛІТЕ, неокласикам, МАРСу…
16.	“Танк” (відг. від  “Празької школи”)	1929	Варшава	Ю. Липа, Є. Маланюк, О. Теліга
17.	СПУ (Спілка письменників України)	1914	Україна
18.	Мур (Мистецький Український Рух)	1945	Німеччина	У. Самчук (голова), Ю. Шерех (Шевельов)
19.	“Нью-Йоркська група”	середина 50-х рр. ХХ ст.	Америка	“Первісну сімку” групи складали: Емма Андієвська, Віра Вовк, Женя Васильківська, Патріція Килина, Юрій Тарнавський, Богдан Рубчак, Богдан Бойчук.
20.	“Слово” (об’єднання українських письменників в еміграції – прод. МУРу).	1957		І. Багряний, Є. Маланюк, Ю. Шевельов.
21.	“Шістдесятники”	60-ті рр. ХХ ст.	СРСР	І. Світличний (натхненник), Д. Павличко, Л. Костенко, І. Драч, В. Симоненко, Григір Тютюнник, Є. Гуцало, В. Стус, М. Вінграновський, В. Дрозд, В. Шевчук, І. Дзюба, Михайлина Коцюбинська та ін.
22.	Київська школа поезії (феномен так званого “постшістдесятництва” в українській літературі). В основу об’єднання покладено спробу реалізувати, власне, у поезії “триєдність свободи” (свободу творення, свободу особистості і свободу народу).	1965-1968 (назва виникла у 1969)	Київ	Василь Голобородько, Віктор Кордун, Василь Рубан, Микола Воробйов, Михайло Саченко, Валентина Отрощенко, Надія Кир’ян, Михайло григорів, Іван Семененко, Станіслав Вишенкський, Валерій Ілля (студенти, які в 2-й половині 1960-х рр. вступили до Київського університету, а згодом були виключені з нього).
23.	“Вісімдесятники” орієнтація на культурні здобутки європейської спільноти, особливо на корпус модерної та неомодерної літератури поставстрійського культурного простору ХХ століття. Серед особливих ознак “вісімдесятництва”: 1)надання домінантного значення формальній складовій творів; 2) перехід від наративного символізму до інтертекстуального та пошук сенсу інтрертекстуальності як ностальгія за салоном; 3) відсутність претензій на творення контитуативних текстів; 4) бажання харизматизації через “визнання на Заході” і пов’язані з цим комплекси та розчарування; 5) концептуальний урбаністичний індивідуалізм; 6) тяжіння до синтетичних способів креації.	80-ті рр. ХХ ст.	СРСР	Ю. Андрухович, Н. Білоцерківець, В. Герасим’юк, Я. Довгань, І. Малкович, П. Мідянка, К. Москалець, О. Забужко, В. Неборак, О. Ірванець, В. Цибулько, М. Рябчук, І. Римарук, В. Ведмідь
24.	“ЛуГоСад”	1984	Львів	І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський “Методологічна основа” творчості “ЛуГоСаду” – теорвя поетичного ар’єргарду
25.	“Бу-Ба-Бу” (Бурлеск­–Балаган–Буфонада) Літугруповання стало втіленням в українському культурному гештальті карнавального необарокового дискурсу, притаманного метаісторичній карнавальній культурі людства.	1985	Львів	Ю. Андрухович, О. Ірванець, В. Неборак.
26.	АКАДЕМІЯ “Бу-Ба-Бу” Неофіційна навкололітературна спільнота, заснована “бубабістами” і безпосередньо пов’язана з процедурою присудження щорічної Премії “Бу-Ба-Бу” за найкращий вірш року.			З моменту своєї урочистої інавгурації Академія перетворюється в закриту структуру з обмеженою кількістю членів (15). Троє з них – самі “бабубісти”, решта – 12 лауреатів їхньої премії за 1988-1999 рр. Іван Малкович (1988), Назар Гончар (1989), Віхта Сад (1990), Володимир Цибулько (1991), Михайло Барбара (1992), Олена Буєвич (1993), Петро Мідянка (1994), Микола Холодний (1995), Галина Петросаняк (1996), Юрко Позаяк (1997).
27.	“Дев’ятдесятники” 1) літературна генерація, представники якої почали друкувати свої твори у 90-х роках; 2) самоназва великої групи молодих літераторів, котра формально виникла завдяки реалізації проектів антологій видавництв “Смолоскип” – “Молоде вино”і “Тексти”. Феномен “дев’ятдесятників” об’єднує як ностальгійну спробу реставрації невідбутого українського модерну 1920-х років, так і рефлексії на постмодерністську ситуацію в сучасній світовій літературі. При значній строкатості феномену у ньому чітко прослідковуються наступні тенденції: §             Сюжетна, мовна епатажність, розрахована здебільшого на молодіжну читацьку аудиторію; §             Спроба чергової “переоцінки всіх цінностей”; §             Відлуння “контрреволюційних” тенденцій європейського мистецтва та мистецтвознавства; §             Тяжіння до секації текстових обсягій (“рваний текст”); §             Намагання опанувати формальні здобутки класичної епохи саме як “формулу-для-себе”; §             Вплив рок-суб-культури §             Неподоланий освітній провінціалізм	1990-ті	Україна	Іван Андрусяк Юрій Бедрик Сергій Жадан Тарас Прохасько Галина Демська Галина Петросаняк та ін.
28.	“ПРОПАЛА ГРАМОТА” (було заявлено як авангардний проект)	Кінець 1980-х– початок 1990-х	Київ	Літературне угруповання трьох київських поетів: Юрія Позаяка, Віктора Недоступа та Семена Либоня.
29.	“МУЗЕЙНИЙ ПРОВУЛОК,8” (літературний “неокласичний гурт”) Властивою для гурту була відсутність будь-якої характерності, себто звана і легко впізнавана невиразність, за котрою відразу вгадується перо журналіста, що переплутав “гобі” з літературним покликанням. Таким чином, самовизначення гурту (неокласичний) залишається сприймати, хіба що як недотепний жарт.	1990	Київ	Виник з ініціативи Віталія Бориспольця, Олександра Бригинця та Володимира Жовнорука.
30.	ГЕРАКЛІТ (Голінні ентузіасти раку літературного; об’єднання поетів-паліндромістів). Геракліт є відкритим для буквально всіх оказіональних паліндромістів	29 вересня 1991 р.	Київ	Засновники: Назар Гончар, Іван Лучук, Микола Мірошніченко, Анатолій Мойсієнко.
31.	“ЧЕРВОНА ФІРА” Літературною концепцією “Червоної Фіри” згідно з її заявами є неофутуризм. Провокативно-епатажні твори червонофірівців стали своєрідним східноукраїнським аналогом літературного карнавалу “Бу-Ба-Бу”.	1991	Хар ків	Літкорпорація харківських поетів: С. Жадана, Р. Мельникова та І. Пилипчука.
32.	“Нова дегенерація”	1991-1994	Івано- Франківщина	Складалась з трьох літераторів (вихідців з Івано-Франківської області) – Івана Андрусяка, Стефана Процюка та Івана Ципердюка.
33.	ТВОРЧА АСОЦІАЦІЯ “500” Об’єднання авторів та літературних діячів, поколіннєво приналежних до постмодерного дискурсу 1990-х.	1993	Київ	М. Розумний, С. Руденко, Р. Кухарук, В. Квітка, А. Кокотюха та ін.
34.	“ЗАХІДНИЙ ВІТЕР”	1994	Тернопіль	Літугруповання трьох тернопільських поетів: В. Махно, Б. Щавурський, Г. Безкоровайний.
35.	Літературна майстерня “Пси святого Юра” Неофіційне творче об’днання із семи українських письменників, що таким чином вирішили шукати не стільки естетичної, скільки професійно-цехової єдності.	1994	Київ	Ю. Покальчук, Ю. Андрухович, В. Герасим’юк, В. Медвідь, В. Неборак, О. Ірванець, Т. Федюк.
36.	ОРДЕН ЧИНУ ІДІОТІВ (ОЧІ) Товариство літераторів, художників, культурологів, філософів. Слова “ідіот” трактується товариством в первісному (грецькому) значенні цього слова: власник себе	Декларація 31 липня 1995 р.	Львів	Назар Гончар, Роман Козинський, Володимир Костирко, Андрій Крамаренко, Іван Лучук, Ігор Драк.
37.	“БАСКИ: листи дуба Герніки”	1995	Львів	Представляє творчість поетів Богдана Скаврона та Андрія Карпинського, ініціали яких утворюють абревіатуру їхнього літугруповання
38.	ПОЗАДЕСЯТНИКИ (Достатньо віртуальне поколіннєве літературне згромадження). Термін “позадесятники” було впроваджено Б. Смоляком і Б. Чепурком, коли під такою назвою пройшли п’ять поетичних вечорів львівських поетів.	1997	Львів	О. Гордон, І. Бондар-Терещенко, П. Вольвач, С. Процюк, В. Слапчук, І. Павлюк.
39.	“ДРУЗІ ЕЛІОТА” (Літературне угруповання з числа студентів Ніжинського педагогічного інституту ім. М. Гоголя). Творчість членів угруповання є вираженням інтернаціональності як звернення людського сущого до Бога здійснити “релігацію” (зв’язок людини з божественним) як основу антипозитивіського ірраціонального утрвердження зв’язку особи зі світом.	1997	Ніжин (Чернігів-щина)	А. Дністровий, А. Іванов, С. Коваленко
40.	АУП (Асоціація українських письменників) Має за мету подолання структурно-ідеологічного змертвіння в письменницькому середовищі України. Ставши в опозицію до СПУ, АУП проголосила своїми критеріями фаховість, подолання колоніального синдрому в українській літературі, відкритість світовим світоглядним та стильовим надбанням ХХ ст.	Утворе на 6-8 березня 1997 р. на установчих зборах АУП (118 учасник ів)	Київ	Президентом АУП було обрано Юрія Покальчука, пізніше – Тараса Федюка. Серед членів асоціації: В. Моренець, Ю. Андрухович, І. Римарук, С. Жадан, О. Кривенко та ін (понад 100 учасників).
41.	НСПУ (Національна спілка письменників України)	1998	Україна	Офіційна літературна організація, фінансована та підтримувана державою.
42.	ХаДЛА (Харківсько-Донецький літературний альянс) Виник завдяки консолідуючим тенденціям навколо роботи  над часописом “Кальміюс” та розширенню претензій літературного побутування донецького літгромадження OST.	1998-1999	Схід України	І. Бондар-Терещенко, С. Жадан, О. Соловей, А. Біла, О. Кажан та ін.
43.	ЧУММА (Чільна українська молодіжна мистецька агенція)			Творча формація, що має на меті вирішення конкретних проблем молодіжного мистецького життя.

В. Симоненко. Поезія «Лебеді материнства»-11 клас

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfUWUkCiRjkoQLF8LtGJClHA_TB-8plGgzempRDmc7-i8aiWg/viewform?usp=sf_link

                           Завдання для 11 класу

Українська мова:
1.Пар.45,вик. вправи 5,7.
2.Виконати тестові завдання за посиланням:
Код доступу  129318

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

3.Повторити тему "Фонетика".


Українська література:
1.Життєпис Дмитра Павличка та Івана Драча.
2.Вивчити поезію В. Симоненка на вибір, І.Драч "Балада про соняшник".
3.Опрацювати тестові завдання за посібником О. Авраменка(Творчість Дмитра Павличка та Івана Драча).
Кожного дня чекаю вас у Скайпі о 12.00!
Дедлайн 19.03 0 9.00.

                                               Оголошення!


                                       

   Добрий день усім!
   Дорогі мої учні,надсилаю завдання 
   для дистанційного навчання.
   
 Дедлайн:19.03,9.00.


9-і класи:

Українська мова:

1.Повторити тему "Безсполучникове складне речення".
2.Виконати вправи 6,7 (стор.110-111).
3.Виконати тестові завдання за посиланням

Код доступу 555874

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

Відповіді надсилайте у групу Вайбер.

Українська література:

1.Прочитати поеми "Сон","Кавказ", "І мертвим ,і живим".

2.Опрацювати сторінки підручника 200-220.

3.Вивчити напам"ять уривок з поеми "Сон":

Т. Шевченко "Сон" (уривок)

У всякого своя доля, і свій шлях широкий, той мурує,той руйнує, той неситим оком - за край світа зазирає, чи нема країни, щоб заграбать і з собою взять у домовину. Той тузами обирає свата в його хаті, а той нишком у куточку гострить ніж на брата. А той,тихий та тверезий, богобоязливий, як кішечка,підкрадеться, вижде нещасливий у тебе час та й запустить пазури в печінки,- і не благай:не вимолять ні діти,ні жінка. А той,щедрий та розкошний, все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує, так із його,сердешного, кров,як воду,точить!.. А братія мовчить собі, витріщивши очі! Як ягнята."Нехай,-каже,- може,так і треба". Так і треба!бо немає Господа на небі! А ви в ярмі падайте та якогось раю на тім світі благаєте? Немає!немає! Шкода й праці.Схаменіться: усі на сім світі - і царята,і старчата - Адамові діти.

 Нагадую:дедлайн 19.03,9.00!

Аналіз "Сон (У кожного своя доля...)"

Автор: Тарас Шевченко Рік: 1844 Підзаголовок: "Комедія" Літературний рід: ліро-епос Жанр: сатирична поема, поема-інвектива Провідний мотив: засудження справжньої суті російського імперського режиму. Головні ідеї: засудження кріпосництва та самодержавства в Росії; викриття аморальності паразитизму та вірнопідданства, заклик до людської гідності, пробудження національної свідомості. Епіграф: «Дух истины, его же мир не может прияти, яко не видит его, ниже знает его.» Композиція: поема орієнтовно розмежовується на такі частини: пролог; покріпачена Україна; сибірські нетрі; самодержавний Петербург; прийом у царських палатах; видіння над Невою; вранішня столиця; другий прийом у палатах. Сюжет: Експозиція: пролог, в якому Шевченко роздумує над тим, що у кожної людини своя доля; зображення соціальних й моральних гріхів, які процвітають в країні. Зав’язка: п’яний ліричний герой лаштується до сну і врешті-решт летить до неба. Розвиток подій: зображуються картини життя у часи, коли простий люд був покріпачений самодержавством. Кульмінація: сатирично висміюються кати і грабіжники народу. Розв’язка: «Не здивуйте, / Брати любі, милі, / Що не своє розказав вам, / А те, що приснилось». І. Франко: «Сон» — це, безперечно, перший в Росії сміливий і прямий удар на гниль і неправду кріпацтва».

Існує кілька способів розрізнення омонімів та багато­значних слів

І спосіб - підбір синонімів до кожного омоніма або до всіх значень багатозначного сло­ва, а потім порівняння цих синонімів. Якщо синоніми ви­являються близькими за своєю семантикою (значенням) то перед нами багатозначне слово, якщо ні — омонім.

Застава — майно або коштовності, які віддаються кредиторові, як гарантія того, що позичені ним гроші будуть повернені. Синоніми: гарантія, внесок.
Застава — місце в'їзду до міста чи виїзду з нього. Синоніми: в’їзд, виїзд.
Синоніми далекі за своїм значенням, отже перед нами омоніми (різні слова).

Пересадка — садіння викопаних рослин на новому місці. Синоніми: перенесення, перещеплення.
2. Лікувальний метод, що полягає в перещепленні одному живому організмові хірургічним способом здоро­вих органів або тканин іншого. Синоніми: прищеплення, перещеплення.
Синоніми близькі за своїм значенням, що вказує на те, що перед нами багатозначне слово.

ІІ способом розрізнення багатозначних слів та омонімів є підбір споріднених (спільнокореневих слів). Якщо споріднені слова схожі або однакові — перед нами багатозначне слово.

Коса — заплетене волосся. Споріднені слова: косиця, косичка, косище.
Коса — сільськогосподарське знаряддя для косіння тра­ви. Споріднені слова: косар, косарський, косарювати, коси­ти, покіс.
Оскільки споріднені слова не є спільними, ми може­мо твердити, що перед нами омоніми.

Розрізненню слів омонімів завжди допомагає контекст, в якому вони вживаються.

Наприклад: Мама доню одягала, в коси бантик заплітала. (П. Бойко) — заплетене волосся. Який косар, така і коса. (Н. те.) — сільсько­господарське знаряддя.

Повними або абсолютними омонімами називають сло­ва, що за своїм звуковим складом та граматичною фор­мою завжди однакові. Такими є всі вищенаведені омо­німи.

Розрізняйте!

Треба відрізняти омоніми від багатозначних слів. Слова-омоніми в сучасній мові нічого спіль­ного в значенні не мають, а багатозначні слова пов'язані між собою значенням, до того ж одне з цих значень є прямим, а інші вторинними. Іти — про людину, потяг, лист, годинник, спра­ву, переговори, іспити тощо. Значення різні, але всі вони зводяться до основ­ного — «рухатися». Отже, це багатозначне слово. Якоюсь мірою допомагає розмежувати омонімію й полісемію підбір антонімів і творен­ня похідних основ.

Так, гучний у словосполученнях гучні струни, гуч­ний голос, гучна вечірка, гучна мова скрізь можна замінити антонімом тихий. Тому це теж багатознач­не слово.

Різні слова (омоніми) по-різному творять похідні. Наприклад:

клас (суспільна група) — класовий і клас (нав­чальна кімната) — класний;
термін (проміжок часу) — терміновий, тер­міновість, надтерміновий і термін (слово, яке точно визначає поняття в галузі науки, техніки, мистецтва) — термінований, термінування.

Вправа 1. Знайдіть у тексті омоніми, доведіть, що це омонімія, а не багатозначність одного слова.

1. Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дріб­ну мжу (Тют.).
2. Сіяло сонце, в небесах Ані хмариночки, та тихо, та любо, як у раї (Шевч.).
3. Я окинув очима його постать: плечі широкі, стан тонкий (Н.-Лев.).
4. Гадали ми, що тайно в стан ворожий проникнув ти, щоб мстити за отця, за Новгород великий (Коч.).
5. Марія Семенівна відчула й зрозуміла душевний стан гостя (Ле).
6. Худий, маленький коник з голосним іменем Буян ледве тягнув старенькі ґрин­джолята з лозовим кошем, вимощеним житньою соломою (Кравч.).
7. Здавалось, що насувала чорна хмара, коли тата­ри ішли цілим кошем (Панч.).
8. Моє серце забилося, як од вітру листок (Мас.).
9. Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити за строчками (Н.-Лев.).
10. У мовчазнім нат­хненні ліс мішає фарби на палітрі (Мур.).
11. Я йду поти­хеньку, як звичайно, бо хоч нічого й не чуєш, а все ж осторо­га не мішає (Хотк.).

Вправа 2. Випишіть спочатку сполучення слів з омонімами, а потім ба­гатозначні слова. Поясніть, як ви їх розрізняєте.
Письмовий стіл, адресний стіл; топити у печі, топити у воді; гарна пара, водяна пара; іншомовне слово, за­ключне слово; болить зуб, у граблях зламався зуб; гнати корови, гнати дьоготь; вбитий цвяшок, вбитий звір.

Групи омонімів
За характером тих ознак, що дають змогу констатувати наявність відповідного відношення між двома або більшою кількістю слів, розрізняють омоніми лексичні (повні, абсолютні), грама­тичні (омоформи) і фонетичні (омофони, омографи).
Лексичні омоніми — це слова, то­тожні за звучанням і написанням у всіх граматичних формах: коса — коси — косі — косу — косою — на косі;

лава (меблі) — лава (вулканічна) — лава (у зброї) — лава (шеренга);

крона (верхня частина дерева) — крона (грошова одиниця);

рись (тварина) — рись (біг);

байка (літературний жанр) — байка (тканина);

лисичка (тварина) — лисичка (гриб).

Омоніми, що відрізняються окре­мими формами, є частковими:слати (у значенні застеляти) — слати (посилати), проте ці слова різняться формами теперішнього часу (я стелю, я шлю).

Другу групу омонімів становлять слова, що збігаються тільки в частині граматичних форм. Це морфологічні неповні омоніми. Вони поділяються на кілька підгруп:

1. омоформи — слова, що нале­жать до різних частин мови і збіга­ються тільки в окремих граматич­них формах:

три (числівник) — три (дієслово), мати (іменник) — мати (дієслово),

поле (іменник) — поле (дієслово), шию (дієслово) — шию (іменник),

злий (прикметник) — злий (дієслово).

При зміні граматичних форм омонімічність зникає. Початкові форми таких слів, за окремими винятками (мати — мати), різні.

2. омографи — це однакові за написанням, але різні за вимовою (наголосом) слова: орган — орган, замок — замок, сім'я — сім'я, приклад — приклад, брати — брати, руки — руки, мука — мука, плачу — плачу, сапа — сапа, білизна — білизна, насип — насип, радій—радій.

3. омофони — слова, що однаково звучать, але по різному пишуться: віра — Віра, прут — Прут, поліщук — Поліщук, віла — вілла, греби — гриби, кленок — клинок, мене — мине, сон це — сонце, вжиті — в житі, погас — по гас, мріяти — мрія ти; зате — за те; спиться [спиц:'а] — спиця.

Примітка. Не можуть уважатися омо­німами так звані омонімічні форми слів, лек­сичне значення яких однакове: школи, книги — родовий відмінок однини і школи, книги — називний та знахідний відмінки множини.
Частина таких форм має різний наголос: озера, води — родовий відмінок однини озера, води — називний та знахідний множини.

Проектна діяльність. Свої спостере­ження щодо змісту слова омонім та близьких до нього омоформа, омофон, омограф учні виклали у вигляді невеличких проектів –казок.

Омонім має близьких родичів — Омоформу, Омофона та Омографа. Їм, як і Омонімові, дали складні імена, утворені з двох основ. Перша частина усіх імен спільна. Вона походить від грецького слова Ноток, що означає «однаковий». Отже, у володіннях Омоніма, Омоформи, Омофона і Омографа поселилися слова, чимось схожі, близькі одне до одного. Друга частина імен відрізняє їх. Це наводить на думку, що кожне володіння населене, хоч і близькими, але відмінними від інших словами.
Найстаршим і найавторитетнішим серед родичів є Омо­нім. Його ім'я можна перекласти «однаковопоіменовані». Воно утворене від уже згаданого Homos— «однаковий» і грецького ж слова onyma — «ім'я». Тож у володіннях Омоніма живуть слова з однаковими іменами. Вони об'єд­нуються в пари або й більші групи. Зовні пари схожі між собою, як близнюки, проте мають різний зміст, виконують неоднакові завдання, представляючи предмети, ознаки, дії.

Близько від Омонімів простягаються володіння Омо­форми. Друга частина цього імені говорить сама за себе: край населяють слова з однаковими формами. Вони живуть парами, проте кожний має свої особливості змінювання, зв'язку з іншими словами. Працюють ці слова в різних галузях: одні обслуговують предмети, інші дії чи ознаки. Проте пари часто оформлюються цілком однаково. Типови­ми представниками їх є дієслова й іменники: світило (ясне сонечко) і світило (наше яскраве), поле (бур'ян) і поле (засіяне) або числівник і дієслово — три (зошити) і три (обережно).

Омофон другою частиною імені має вже відоме нам грецьке слово phone— «звук». Пригадайте: фонетика, фо­нема. Отже, його володіння заселяють «однаковозвучні» слова. Пари їх цілком тотожні тільки в усному мовленні, на письмі ж відгороджуються одне від одного, демонструють відчуженість, як ось віра і Віра, коваль і Коваль, спід (низ чого-небудь) і з-під (прийменник), греби (гребти) і гриби (гриб).

Нарешті Омограф. Друга частина його ім'я вам також добре знайома. Це грецьке слово qrapho — «пишу», наявне в словах графіка, орфографія. То Омограф очолює пари однаково написаних слів. Вони дозволяють ототожнювати себе тільки на письмі. В усному мовленні кожний пред­ставник пари відмежовується від іншого. Це досягається в основному завдяки наголосу. Вам відомі такі з них: замок і замок, вигода (користь) і вигода (зручність), засіяти (сіяти) і засіяти (сіяти).

Вправа 4. Визначте, у якому володінні проживають куб (геомет­ричне тіло) і куб (великий казан для кип'ятіння води), Любов і любов, згори і з гори, ясен (дерево) і ясен (ясний день).

Учитель. А зараз вам пропонується гра «У чужих володіннях».

У столиці Омонімії проходив семінар. Зібралися, крім омонімів, слова з найближчих володінь — омоформи, омо­фони і омографи. Вони ділилися досвідом.
Найгостріші дебати викликала проблема змісту: як, маючи іншим словом цілком однакове звукове і буквене оформлення, якнайкраще виконувати обов'язки — розкри­вати своє значення. Нарешті, зійшлися на тому, що вирі­шальну роль у цьому відіграють слова-сусіди, тому необ­хідно якнайпильніше добирати їх.
Семінар закінчився пізно, і парам слів із різних володінь довелося вирушати вночі. І тут усе перемішалося: деякі омоніми, омоформи, омофони й омографи заблукали і потрапили в чужі володіння. Зрозумівши це, вони впали в розпач і зовсім розгубилися. Допоможіть їм: «відведіть» кожну пару слів із чужого володіння у їхнє.



Вправа 5. Визначте вид омонімів (лексичні омоніми, омоформи, омо­фони, омографи).

Брати — брати, заграв — заграв, ручка — ручка, умови — у мови, накрила — на крила, зараз — за раз, права — права, місяць —місяць, білок — білок, дорога — дорога, на березі — на березі, настав — на став, зміст — з міст, роман — Роман, інею — і нею, переводити — переводити, мати — мати, гори — гори, друга —друга, повіки — повіки.

Учитель. Омоніми та близькі до них слова часто використовують­ся в художній літературі із стилістичною метою, як засіб гумору. Прочитайте рядки із сатиричних журналів. Знайдіть у них омоніми, омоформи чи омофони. З якою метою вони вжиті?

Через досвіду й сумління брак йде з фабрики суцільний брак.
Бракеру твердості бракує, тому він браку не бракує.

І в ситуації крутій із пастки вислизне крутій.

Осел — про Байкаря: «О, слів йому не жаль для нас, Ослів».

Співак хваливсь: Я соло в'ю що не насниться й солов'ю!».

Ось бешкетників вам трійка, з поведінки у них трійка.
Бо вони учора вранці в клас кота принесли в ранці.

Розгадування кросворду «Для вдумливих».

Потренуйтесь у доборі омонімів. За значенням одного з омонімів назвіть його, доберіть омонімічну пару і запи­шіть до клітин разом із словом, що розкриває лексичне значення другого омоніма.




Зразок. Монарх і його оточення—Двір. Двір діда.

1. Вимерлий бик.
2. Невелика хижа тварина з тонким і гнучким тілом.
3. Трав'яниста степова рослина; ковила волосиста.
4. Співочий птах; стриж.
5. Морський водопла­ваючий птах.
6. Голуб особливої породи — чубатий, воло­хатий.
7. Той, хто має чорні брови.
8. Велика хижа морсь­ка риба із плоским тілом і вузьким хвостом.
   
   (Відповіді. 1. Тур олімпіади. 2. Ласка матері. 3. Тирса сосни. 4. Щур бридкий. 5. Чайка козацька. 6. Туркіт горлиці. 7. Чорнобривець цвіте. 8. Скат автомобільний).

Зверніть особливу увагу на омоніми. Саме при виконанні завдань цієї теми випускники допускають багато помилок. Що більше ви попрактикуєтеся в їхньому розрізненні і тлумаченні, то легше буде впоратися з такими тестами на ЗНО.

---

Омоніми – слова, які збігаються у звучанні й на письмі, але мають різні, не пов’язані між собою лексичні значення

Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів. Багатозначні слова мають спільний елемент. 

Вони поділяються на:

1. ті, що в усіх своїх значеннях мають спільну ознаку.
   Голова – те, що керує, перебуває попереду
   голова людини
   голова правління 
   голова колони тощо.
2. ті, значення яких не мають між собою нічого спільного:
   коса (сплетене волосся)
   коса (сільськогосподарське знаряддя) 
   коса (мілина на річці чи у морі).

Користуючись “Тлумачним словником”, звертайте увагу на позначки: там цифрами 1, 2, 3 тощо позначені багатозначні слова й омоніми.

Особливу групу становлять міжмовні омоніми. Наприклад: укр. – чоловік, неділя, луна, люлька, баня, шар і рос. – человек, неделя, луна, люлька, баня, шар.

У розмовному мовленні ці слова часто плутають. Замість укр. тиждень живають рос. неділя, замість лазня – баня, замість куля – шар. Тому, вживаючи такі слова, треба враховувати, що значення їх в обох мовах різні.

---

Омоніми

Лексичні омоніми	Омофони	Омографи	Омоформи
Міна1. Вираз обличчя. Міна2. Вибуховий снаряд.	слова, в яких однаковим є тільки звучання, а значення й написання різні	слова, в яких однаковим є тільки написання, а звучання і значення різні	слова з однаковим звучанням, що збігається у певних граматичних формах
	сонце – сон це проте – про те шпак – Шпак бони – бонни віла – вілла зашию – за шию	зáмок – замóк дорогá – дорóга брáти – брати́	руда (корисні копалини)    – руда (колір) кішка; три (числівник) – три (дієслово)

Увага! Омоніми існують навіть на рівні власних назв:

• Алжир (місто і країна)
• Балхаш (місто і озеро).

---

Приклади омонімів

Лава – «вид меблів», лава – «ряд, шеренга людей», лава  – «великий забій у шахті», лава (італ.) – «природний силікатний розплав глибинних мас, що виливається на поверхню з тріщини у земній корі або з кратерів вулканів».

Мул – «відкладення на дні водоймища», мул (лат.) – «домашня тварина».

Клуб – «летюча маса диму, пари», клуб – «частина тіла людини або тварини», клуб  (англ.) – «культурно-освітня організація».

Бар (грец.) – «одиниця тиску», бар (фр.) – «берегова, вузька витягнута вздовж берега наносна смуга суходолу, здебільшого піщана», бар (англ.) – «невеликий ресторан, закусочна».

Метр (грец.) – «одиниця  довжини,   віршовий розмір», метр (фр.) – «вчитель,   вихователь, шаноблива назва людини».

Морг (фр.) – «спеціально обладнане приміщення для зберігання трупів людей», морг (польс.) – «одиниця земельної площі в Польщі, Литві, становить близько 0,6 га».

Кома (грец.) – «стан непритомності з порушенням чутливості й рефлексів,   розладом життєво важливих функцій – кровообігу, дихання», кома –  «синтаксичний знак», кома – «газова  туманність оболонки ядра комети, що разом із ним утворює голову комети».