Готуємось до ЗНО
Українські об’єднання, угруповання, школи
№ з/п
|
Назва
|
Роки існування
|
Де засновано
|
Учасники
|
1.
|
Кирило-Мефодіївське братство
|
1845-1847
|
Київ
|
П. Куліш,
Т. Шевченко
|
2.
|
“Руська трійця”
|
середина ХІХ ст.
|
Західна Україна
|
М. Шашкевич,
І. Вагилевич,
Я. Головацький
|
3.
|
“Молода Україна”
|
1870-1890
|
Галичина
|
І. Франко
|
4.
|
“Академічний кружок”
|
1871-1895
|
Львів
|
І.Франко,
М. Павлик
|
5.
|
“Академічна громада”
|
1888-1895
|
Краків
|
В. Стефаник
|
6.
|
“Покутська трійця”
|
90-ті роки
ХІХ ст.
|
Західна Україна
|
В. Стефаник,
Л. Мартович,
М. Черемшина
|
7.
|
Братство тарасівців
|
1891
|
Канів
|
Б. Грінченко,
В. Самійленко,
М. Коцюбинський,
М. Вороний
|
8.
|
“Молода муза”
|
1906-1909
|
Львів
|
П. Карманський,
Б. Лепкий,
В. Пачовський та ін.
|
9.
|
“Плуг”
(спілка селянських письменників)
|
1922
|
Харків
Київ
|
А. Головко
|
10.
|
“Празька школа”
|
20-ті р.
ХХ ст.
|
Прага,
Падєбради
|
Є. Маланюк,
Ю. Клен,
О. Ольжич,
О. Теліга та ін.
|
11.
|
“Гарт”
|
1923
|
Харків
|
В.Еллан-Блакитний (ініціатор),
О. Довженко,
В. Сосюра,
П. Тичина,
М. Хвильовий та ін.
|
12.
|
“Ланка”
|
1924
(з 1926 МАРС)
|
В. Підмогильний,
Г. Косинка,
Б. Антоненко-Давидович,
Т. Осьмачка,
Є. Плужник
| |
13.
|
ВАПЛІТЕ (спілка пролетарських письменників)
|
1926-1928
|
Харків
|
М. Хвильовий (ініціатор),
М. Куліш (президент),
В. Сосюра,
Ю. Яновський, О. Довженко,
П. Панч (25 осіб)
|
14.
|
Неокласики
|
20-ті рр. ХХ ст.
|
Київ
|
М. Зеров,
М. Рильський,
П. Филипович,
М. Драй-Хмара,
Ю. Клен (Освальд Бургардт)
|
15.
|
ВУСПП
(Всеукраїнська спілка пролетарських письменників)
|
1927
|
Харків
|
у протиставлення ВАПЛІТЕ, неокласикам, МАРСу…
|
16.
|
“Танк”
(відг. від
“Празької школи”)
|
1929
|
Варшава
|
Ю. Липа,
Є. Маланюк,
О. Теліга
|
17.
|
СПУ
(Спілка письменників України)
|
1914
|
Україна
| |
18.
|
Мур
(Мистецький Український Рух)
|
1945
|
Німеччина
|
У. Самчук (голова),
Ю. Шерех (Шевельов)
|
19.
|
“Нью-Йоркська група”
|
середина 50-х рр. ХХ ст.
|
Америка
|
“Первісну сімку” групи складали:
Емма Андієвська,
Віра Вовк,
Женя Васильківська,
Патріція Килина,
Юрій Тарнавський,
Богдан Рубчак,
Богдан Бойчук.
|
20.
|
“Слово”
(об’єднання українських письменників в еміграції – прод. МУРу).
|
1957
|
І. Багряний,
Є. Маланюк,
Ю. Шевельов.
| |
21.
|
“Шістдесятники”
|
60-ті рр. ХХ ст.
|
СРСР
|
І. Світличний (натхненник),
Д. Павличко,
Л. Костенко,
І. Драч,
В. Симоненко,
Григір Тютюнник,
Є. Гуцало,
В. Стус,
М. Вінграновський,
В. Дрозд,
В. Шевчук,
І. Дзюба,
Михайлина Коцюбинська та ін.
|
22.
|
Київська школа поезії
(феномен так званого “постшістдесятництва” в українській
літературі).
В основу об’єднання покладено спробу реалізувати, власне, у поезії “триєдність свободи” (свободу творення, свободу особистості і свободу народу).
|
1965-1968
(назва виникла у 1969)
|
Київ
|
Василь Голобородько,
Віктор Кордун,
Василь Рубан,
Микола Воробйов,
Михайло Саченко,
Валентина Отрощенко,
Надія Кир’ян,
Михайло григорів,
Іван Семененко,
Станіслав Вишенкський,
Валерій Ілля
(студенти, які в 2-й половині 1960-х рр. вступили до Київського університету, а згодом були виключені з нього).
|
23.
|
“Вісімдесятники”
орієнтація на культурні здобутки європейської спільноти, особливо на корпус модерної та неомодерної літератури поставстрійського культурного простору ХХ століття.
Серед особливих ознак “вісімдесятництва”:
1)надання домінантного значення формальній складовій творів;
2) перехід від наративного символізму до інтертекстуального та пошук сенсу інтрертекстуальності як ностальгія за салоном;
3) відсутність претензій на творення контитуативних текстів;
4) бажання харизматизації через “визнання на Заході” і пов’язані з цим комплекси та розчарування;
5) концептуальний урбаністичний індивідуалізм;
6) тяжіння до синтетичних способів креації.
|
80-ті рр. ХХ ст.
|
СРСР
|
Ю. Андрухович,
Н. Білоцерківець,
В. Герасим’юк,
Я. Довгань,
І. Малкович,
П. Мідянка,
К. Москалець,
О. Забужко,
В. Неборак,
О. Ірванець,
В. Цибулько,
М. Рябчук,
І. Римарук,
В. Ведмідь
|
24.
|
“ЛуГоСад”
|
1984
|
Львів
|
І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський “Методологічна основа” творчості “ЛуГоСаду” – теорвя поетичного ар’єргарду
|
25.
|
“Бу-Ба-Бу” (Бурлеск–Балаган–Буфонада)
Літугруповання стало втіленням в українському культурному гештальті карнавального необарокового дискурсу, притаманного метаісторичній карнавальній культурі людства.
|
1985
|
Львів
|
Ю. Андрухович,
О. Ірванець,
В. Неборак.
|
26.
|
АКАДЕМІЯ
“Бу-Ба-Бу”
Неофіційна навкололітературна спільнота, заснована “бубабістами” і безпосередньо пов’язана з процедурою присудження щорічної Премії “Бу-Ба-Бу” за найкращий вірш року.
|
З моменту своєї урочистої інавгурації Академія перетворюється в закриту структуру з обмеженою кількістю членів (15). Троє з них – самі “бабубісти”, решта – 12 лауреатів їхньої премії за 1988-1999 рр.
Іван Малкович (1988),
Назар Гончар (1989),
Віхта Сад (1990),
Володимир Цибулько (1991),
Михайло Барбара (1992),
Олена Буєвич (1993),
Петро Мідянка (1994),
Микола Холодний (1995),
Галина Петросаняк (1996),
Юрко Позаяк (1997).
| ||
27.
|
“Дев’ятдесятники”
1) літературна генерація, представники якої почали друкувати свої твори у 90-х роках;
2) самоназва великої групи молодих літераторів, котра формально виникла завдяки реалізації проектів антологій видавництв “Смолоскип” – “Молоде вино”і “Тексти”.
Феномен “дев’ятдесятників” об’єднує як ностальгійну спробу реставрації невідбутого українського модерну 1920-х років, так і рефлексії на постмодерністську ситуацію в сучасній світовій літературі. При значній строкатості феномену у ньому чітко прослідковуються наступні тенденції:
§ Сюжетна, мовна епатажність, розрахована здебільшого на молодіжну читацьку аудиторію;
§ Спроба чергової “переоцінки всіх цінностей”;
§ Відлуння “контрреволюційних” тенденцій європейського мистецтва та мистецтвознавства;
§ Тяжіння до секації текстових обсягій (“рваний текст”);
§ Намагання опанувати формальні здобутки класичної епохи саме як “формулу-для-себе”;
§ Вплив рок-суб-культури
§ Неподоланий освітній провінціалізм
|
1990-ті
|
Україна
|
Іван Андрусяк
Юрій Бедрик
Сергій Жадан
Тарас Прохасько
Галина Демська
Галина Петросаняк та ін.
|
28.
|
“ПРОПАЛА ГРАМОТА”
(було заявлено як авангардний проект)
|
Кінець 1980-х– початок 1990-х
|
Київ
|
Літературне угруповання трьох київських поетів:
Юрія Позаяка,
Віктора Недоступа та
Семена Либоня.
|
29.
|
“МУЗЕЙНИЙ ПРОВУЛОК,8”
(літературний “неокласичний гурт”)
Властивою для гурту була відсутність будь-якої характерності, себто звана і легко впізнавана невиразність, за котрою відразу вгадується перо журналіста, що переплутав “гобі” з літературним покликанням. Таким чином, самовизначення гурту (неокласичний) залишається сприймати, хіба що як недотепний жарт.
|
1990
|
Київ
|
Виник з ініціативи Віталія Бориспольця, Олександра Бригинця та Володимира Жовнорука.
|
30.
|
ГЕРАКЛІТ
(Голінні ентузіасти раку літературного; об’єднання поетів-паліндромістів).
Геракліт є відкритим для буквально всіх оказіональних паліндромістів
|
29 вересня 1991 р.
|
Київ
|
Засновники:
Назар Гончар,
Іван Лучук,
Микола Мірошніченко,
Анатолій Мойсієнко.
|
31.
|
“ЧЕРВОНА ФІРА”
Літературною концепцією “Червоної Фіри” згідно з її заявами є неофутуризм. Провокативно-епатажні твори червонофірівців стали своєрідним східноукраїнським аналогом літературного карнавалу “Бу-Ба-Бу”.
|
1991
|
Хар
ків
|
Літкорпорація харківських поетів:
С. Жадана,
Р. Мельникова та
І. Пилипчука.
|
32.
|
“Нова дегенерація”
|
1991-1994
|
Івано-
Франківщина
|
Складалась з трьох літераторів (вихідців з Івано-Франківської області) – Івана Андрусяка, Стефана Процюка та Івана Ципердюка.
|
33.
|
ТВОРЧА АСОЦІАЦІЯ “500”
Об’єднання авторів та літературних діячів, поколіннєво приналежних до постмодерного дискурсу 1990-х.
|
1993
|
Київ
|
М. Розумний,
С. Руденко,
Р. Кухарук,
В. Квітка,
А. Кокотюха та ін.
|
34.
|
“ЗАХІДНИЙ ВІТЕР”
|
1994
|
Тернопіль
|
Літугруповання трьох тернопільських поетів:
В. Махно,
Б. Щавурський,
Г. Безкоровайний.
|
35.
|
Літературна майстерня “Пси святого Юра”
Неофіційне творче об’днання із семи українських письменників, що таким чином вирішили шукати не стільки естетичної, скільки професійно-цехової єдності.
|
1994
|
Київ
|
Ю. Покальчук,
Ю. Андрухович,
В. Герасим’юк,
В. Медвідь,
В. Неборак,
О. Ірванець,
Т. Федюк.
|
36.
|
ОРДЕН ЧИНУ ІДІОТІВ (ОЧІ)
Товариство літераторів, художників, культурологів, філософів. Слова “ідіот” трактується товариством в первісному (грецькому) значенні цього слова: власник себе
|
Декларація
31 липня 1995 р.
|
Львів
|
Назар Гончар,
Роман Козинський,
Володимир Костирко,
Андрій Крамаренко,
Іван Лучук,
Ігор Драк.
|
37.
|
“БАСКИ: листи дуба Герніки”
|
1995
|
Львів
|
Представляє творчість поетів Богдана Скаврона та Андрія Карпинського, ініціали яких утворюють абревіатуру їхнього літугруповання
|
38.
|
ПОЗАДЕСЯТНИКИ
(Достатньо віртуальне поколіннєве літературне згромадження).
Термін “позадесятники” було впроваджено Б. Смоляком і Б. Чепурком, коли під такою назвою пройшли п’ять поетичних вечорів львівських поетів.
|
1997
|
Львів
|
О. Гордон,
І. Бондар-Терещенко,
П. Вольвач,
С. Процюк,
В. Слапчук,
І. Павлюк.
|
39.
|
“ДРУЗІ ЕЛІОТА”
(Літературне угруповання з числа студентів Ніжинського педагогічного інституту ім. М. Гоголя).
Творчість членів угруповання є вираженням інтернаціональності як звернення людського сущого до Бога здійснити “релігацію” (зв’язок людини з божественним) як основу антипозитивіського ірраціонального утрвердження зв’язку особи зі світом.
|
1997
|
Ніжин (Чернігів-щина)
|
А. Дністровий,
А. Іванов,
С. Коваленко
|
40.
|
АУП (Асоціація українських письменників)
Має за мету подолання структурно-ідеологічного змертвіння в письменницькому середовищі України. Ставши в опозицію до СПУ, АУП проголосила своїми критеріями фаховість, подолання колоніального синдрому в українській літературі, відкритість світовим світоглядним та стильовим надбанням ХХ ст.
|
Утворе
на 6-8 березня 1997 р. на установчих зборах АУП (118 учасник
ів)
|
Київ
|
Президентом АУП було обрано Юрія Покальчука, пізніше – Тараса Федюка. Серед членів асоціації:
В. Моренець,
Ю. Андрухович,
І. Римарук,
С. Жадан,
О. Кривенко та ін (понад 100 учасників).
|
41.
|
НСПУ
(Національна спілка письменників України)
|
1998
|
Україна
|
Офіційна літературна організація, фінансована та підтримувана державою.
|
42.
|
ХаДЛА
(Харківсько-Донецький літературний альянс)
Виник завдяки консолідуючим тенденціям навколо роботи над часописом “Кальміюс” та розширенню претензій літературного побутування донецького літгромадження OST.
|
1998-1999
|
Схід України
|
І. Бондар-Терещенко,
С. Жадан,
О. Соловей,
А. Біла,
О. Кажан та ін.
|
43.
|
ЧУММА
(Чільна українська молодіжна мистецька агенція)
|
Творча формація, що має на меті вирішення конкретних проблем молодіжного мистецького життя.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар