Урок 2 Тема : Українська мова в контексті української культури. Українська мова в «діалозі культур». Українська мова у світі. Українська діаспора.

 

Мета: поглибити знання про роль української мови як однієї з основних національно-культурних цінностей українського народу, подати відомості про українську діаспору, навчити виявляти особливості української мови на фоні інших у міжкультурній комунікації; розвивати пам’ять, збагачувати й удосконалювати мовлення учнів, формувати вміння вільно виражати свої думки, використовуючи мовознавчу термінологію; виховувати патріотичні почуття, толерантне ставлення до носіїв інших мов та культур. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

 Обладнання: копії текстів, таблиця «Українська діаспора». Слова — це кольорові камінці. Мало їх назбирати — треба ще навчитися з них узори викладати І. Вільде

ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку ІІІ. Актуалізація опорних знань Проблемна бесіда з учнями Дайте відповіді на питання. 1. Які функції виконує українська мова в Україні? 2. Звідки походить українська мова? 3. Які етапи розвитку української мови ви можете назвати? 4. Які ознаки доводять, що українська мова є милозвучною та мелодійною? 5. Як ви розумієте епіграф до уроку?

Комунікативний практикум Прокоментуйте висловлювання. 1. Мова — це наша національна ознака, в мові наша культура, ступінь нашої свідомості. Мова — це форма нашого життя,.. форма національного організування. Мова — душа кожної національності, її святощі і найміцніший скарб… І поки живе мова — житиме й народ, як національність (І. Огієнко). 2. Межі моєї мови означають межі мого світу (Л. Вітгенштайн). 3. Відмінності між мовами становлять щось більше, ніж звичайні знакові відмінності. Різні мови за своєю суттю, за своїм впливом на пізнання та почуття є в дійсності різними світобаченнями (В. фон Гумбольдт). 4. Мова є вмістилищем усього сутнісного, вона безпараметрісна, кордони її ніколи не збігаються з географією (П. Мовчан)

 

. ІV. Виклад навчального матеріалу Навчальна лекція

 

Прослухайте текст лекції. У сучасному динамічному світі звичним явищем стали контакти носіїв різних культур і мов. Незнання або неадекватне відтворення норм мовленнєвої та немовленнєвої поведінки створює труднощі в спілкуванні представників різних лінгвокультурних спільнот. Вагомим є вплив національно-культурних чинників на семантику окремих слів. Наприклад, японське слово сакана може бути перекладене українським риба (чи російським рыба). Але для росіян рыба — це луска, плавники і велика кількість кісток. Для японців сакана — це будь-яка живність, наявна в морі чи океані. Чи, наприклад, вираз японської мови, який «моделює» у свідомості японського підлітка чотири найстрашніших лиха, що йому загрожують: дзісін, камінарі, кадзі, сядзи, тобто ‘землетруси, блискавки, пожежі, батьки’. «Набір» цих «лих» національно обумовлений специфікою життя японців. У різних народів стандартні за своїм складом комунікативні акти — чоловік — дружина, батько — син, брат — сестра, гість — господар тощо — регулюються нетотожними соціальними прави- лами. Так, в абхазців на поведінку гостя накладені обмеження, яких немає, наприклад, в українців: гість в абхазькому домі не може освідчитися дівчині цього дому в коханні. Історичні, національні, культурні та інші чинники вплива-ють і на невербальні складові спілкування. Наприклад, ескімоси ріки Копер вітають чужоземців ударом кулака по голові або по плечах. Полінезійці обнімаються й труть один одному спину . (За Ф. Бацевичем). Складним є питання впливу мови на культуру. Е. Сепір зазначав: «Не можу я визнати і справжньої причинної залежності між культурою і мовою. Культуру можна визначити як те, що суспільство робить і думає. Мова є те, як думають. Зрозуміло, що зміст мови нерозривно пов’язаний із культурою. Мова у своїй лексиці більш-менш точно відображає культуру, якої не обслуговує; цілком справедливим є і те, що історія мови й історія культури розвиваються паралельно. Отже, впевнено можна стверджувати лише те, що культура визначає план змісту знакової системи мови. У семантиці мови відображаються загальні, універсальні компоненти загальнолюдської культури і своєрідність культури конкретного народу. У кожній мові наявна безеквівалентна лексика, до якої належать слова, що позначають специфічні явища культури і не мають однослівного перекладу на іншу мову. При перекладі вони передаються описово або запозичуються. Запозичені безеквівалентні слова називають екзотизмами. Так, слова стерлінг, біг-бен, шилінг, крикет пов’язані з англійською матеріальною і духовною культурою; конклав, сентимо, спагеті, тарантела — з італійською; песо, конквістадор, тореадор, корида, болеро — з іспанською; ковбой, рейнджерси, авеню, барбі — з американською; сарафан, щі, боярин, балалайка, ямщик — із російською; кишлак, арик, дехканин, кобуз, домбра — із середньоазіатською; сакура, гейша, ікебана, саке, кімоно — з японською і т. д. До української безеквівалентної лексики відносять такі слова, як чумак, гривня, рушник, галушки, вареники, борщ, бандура, кобзар, коломийка, гопак, вечорниці, тризуб. Як правило, безеквівалентна лексика в кожній мові становить не більше 6–7 % від загальної кількості активно вживаних слів. Слова з тотожним денотативним значенням можуть мати різні емоційні й оцінні відтінки, а також різні асоціативні зв’язки. Зрідка ці відмінності зумовлені відмінностями і в самих реаліях, як, наприклад, укр. хата і рос. изба (різна форма, оздоблення тощо), укр. призьба і рос. завалинка, укр. личаки і рос. лапти. Часто спостерігається розбіжність у символічних значеннях. Так, зокрема, укр. лебідь і рос. лебедь символізують дівчину, однак укр. лебідь символізує ще жінку, молодицю, а інколи й батька; укр. зозуля і рос. кукушка — це вісниця, провидиця, однак укр. зозуля — ще символ безпритульності, самітності, а також дружини, сестри, матері; укр. калина — символ краси, здоров’я, дівчини, дівоцтва, любові, України, рос. калина символізує розлуку й невдале заміжжя. Найбільші розбіжності слова-відповідники в різних мовах мають у семантичних асоціаціях. Як показав проведений психолінгвістичний експеримент із трьома групами реципієнтів — українцями, росіянами, туркменами, такі слова, як хозяин, отец, мать, бабушка, дедушка, свадьба, молоко дали різні асоціації. Так, слово хозяин у росіян викликало асоціації человек, мужчина, владелец, сад, деревня, город; в українців — муж, владелец, предприниматель, хозяйство, дом, слуга, пьеса Карпенко-Карого; у туркменів — огромный человек с бородой, большой человек с бородой и усами, солидный мужчина в халате, официант. Слово свадьба у студентів-туркменів асоціюється, на відміну від українців і росіян, не тільки з веселістю, а й з утратою, із змаганнями. Слово молоко викликає в них більш захопливі асоціації (белое счастье); у словах отец, мать, бабушка, дедушка яскраво відчутний «компонент поваги» (бабушка — голова, серебро, уважение; отец — золото, гора, главарь, уважение). Наведені факти свідчать про те, що ґрунтовне оволодіння мовою неможливе без засвоєння культури народу — носія мови. Мовний етикет, тобто мовна поведінка в певних ситуаціях, у різних культурах різна. Йдеться про правила мовного спілкування дітей із батьками, чоловіка з дружиною, господаря і гостя тощо. Так, англійським і американським мовними етикетами передбачається, що в магазині чи будь-якій іншій установі першим вітається господар, а в нас — навпаки. Навіть у таких близькоспоріднених мовах, як українська і російська, є відмінності в мовному етикеті. Здавна, скажімо, в Україні діти звертались до батьків тільки на Ви. Отже, вплив культури позначається на своєрідності лексикофразеологічних засобів, на особливостях нормативно-стилістичної системи та мовленнєвого етикету (За М. Кочерганом).

 

Бесіда з учнями за темою лекції

Дайте відповіді на питання.

 1. Чим пояснюється зв’язок мови та культури? 2. На що слід звертати увагу при вивченні іноземної мови? 3. У чому виявляється національно-мовна специфіка лексичних одиниць? 4. Чим ви можете пояснити специфіку сприйняття реалій навколишнього світу представниками різних народів? 5. Проаналізуйте взаємозв’язки народів, що проживають на території України. 6. Чи мають символічне значення слова вітер, верба, шлях, соняшник, рута, мавка в інших мовах? Поясніть подібність і відмінність цих символів у різних культурах. 7. Ознайомтеся з даними таблиці (дані таблиці взято з книги В. Ф. Дрозд «Українська мова в діалозі культур»). Порівняйте лексичне значення слова колиска у трьох мовах та зверніть увагу на позамовний ореол ознак. Дослідження-аналіз Знайдіть у наведених ілюстраціях відображення культури інших народів. Доведіть свою думку. 1. Бо ж блискучі теляги, незрівнянні стилети й шпади, шаблі, що кращі були лише в султана, арбалети, аркебузи й гармати, рівних яким не існувало на світі, — все те було виробами їхніх розлогих майстерень, виробами, про які мріяв кожен, хто пізнав венеційців (Л. Мосендз). 2. Другий присягався аллахом, що кит-кашалот проковтнув корабель-дхоа (Ю. Логвин). 3. Особливо цікавили мовознавця слова, яким важко, а то й неможливо знайти відповідники в інших мовах. Серед таких цікавих знахідок він наводить німецькі слова «куммершпек» («горе-бекон»), що ним називають ожирілих осіб, «драхенфуттер» («їжа для дракона»), що позначає дарунки чоловіка своїй дружині, коли він перед нею чимось завинив, англійську ідіому «кауч потейто», що буквально означає «диванна картопля» та образливо називає людину, яка постійно вилежується на дивані, японське словосполучення «баккушан», яким називають «дівчину, яка є симпатичнішою ззаду, ніж спереду» (З посібника).

 

 Пошукова робота Розкрийте дужки, вибравши правильний варіант. 1. Чоловіча зачіска у вигляді довгого чуба, який зазвичай закручували за вухо — … (коса, чуб, оселедець). 2. Великоднє яйце з орнаментом — … (дряпанка, крашанка, писанка, крапанка). 3. Український півсферичний посуд із досить широким отвором — … (макітра, чепіга, одвірок). 4. Взуття, зроблене з товстої, але м’якої шкіри, схоже на сандалі — … (личаки, постоли, чоботи). 5. Нижній поясний одяг чоловіків — … (гачі, свита, жупан). Комунікативний практикум Доведіть, що мак є символічною рослиною для українців, пригадавши фразеологізми, фольклорні епітети та порівняння з цією лексемою.

Коментований диктант

Запишіть текст під диктовку, пояснюючи правопис складних слів. Україна — одна з найбільш густонаселених земель. Найгустіше населені індустріально-аграрні райони. Поряд з історичним і соціально-економічним факторами певний вплив на розміщення населення мали природно-географічні умови. Населення України різноманітне за своїм етнічним складом. Крім українців (три чверті населення) значний відсоток становлять інші східнослов’янські народи, а також євреї, західні та південні слов’яни. З інших етнічних груп найбільш чисельні романомовні народи (молдавани, румуни), греки, представники фінно-угорської та алтайської мовних сімей. На динаміку чисельності та географічне розміщення українського народу помітно вплинули міграційні процеси, етнокультурні взаємини. Значною була українська еміграція із західноукраїнських земель, які були в Австро-Угорській державі, у країни Американського континенту. Тільки в США за чотири десятиліття кінця дев’ятнадцятого й початку двадцятого століть із цих областей прибуло понад сімсот тисяч осіб (За В. Наулком).

 

 Навчальне аудіювання П

 

ідготовчий момент до навчального аудіювання. Прочитайте. Які почуття викликають у вас рядки віршів? Чим, на вашу думку, викликане написання наведених поезій? ВУЗЛИК Україною осінь Іде золота, Долітають до Києва Звуки трембіти. Знову листя З канадського клена Зліта, Ніби хоче в Канаду свою Долетіти. А в Канаді кленовій Моїм землякам Про Карпати далекі Нагадує осінь, Бо хоч як не живи, Не вкорінюйся там, А думки в Україну Як вітром Відносить. Загелгоче душа До своєї землі, І заниє стара Зарубцьована рана. Через море У пісні летять журавлі, А насправді Долали вони Океани. То чорнів, то білів, То кривавився світ… Та під небом чужим Вечорами щоразу Про Телесика внукам Розказував дід, Ніби вузлик біленький З землею Розв’язував. Л. Талалай *** В вигнанні дні течуть, як сльози, Думки в вигнанні сплять, як мертві, Солодкі спогади сичать, як змії, Душа ридає, як дитина. Душа розірвана, як рана… Бальзам далеко так, як сонце, А сонце, сонце, як і щастя, Там, там, лише в краю коханім. О. Олесь Назвіть поетів-емігрантів та виразно зачитайте їхні вірші.

 

Навчальне аудіювання

 Прослухайте текст про українську діаспору. Складіть план у формі питальних речень. Українська мова є державною мовою України, національною мовою мільйонів українців і однією з робочих мов ООН. Поза межами України українська мова побутує серед українського за походженням населення західної (понад 2 млн чоловік) та східної (6,8 млн чоловік) діаспор. У західній діаспорі українською мовою в усній і писемній формах послуговуються етнічні українці США, Канади, Великобританії, Бразилії, Аргентини, Австралії, Австрії, Польщі, Словаччин Вони видають рідною мовою книжки, газети, журнали, проводять богослужіння, телепередачі. Окрім того, українські громади США і Канади організували мережу осередків української культури — бібліотеки, архіви, музеї, театри, хорові, музичні, танцювальні ансамблі, наукові товариства. Україністика викладається в 28 університетах і коледжах США, кафедри української мови створено в 12 університетах Канади. Україномовні загальноосвітні школи діють у Канаді, Австралії, Польщі, Молдові, Литві. Докладаються зусилля щодо відновлення шкіл з українською мовою навчання в Румунії та деяких інших країнах. Східна українська діаспора чисельніша, але в Росії, а потім у колишньому СРСР, де майже завжди проводилась насильницька русифікація населення, вона не мала належних умов для задоволення своїх культурних запитів. Сприятливі умови були створені тільки в 20-х роках ХХ століття. Тоді лише в Російській Федерації діяло близько 2,5 тис. україномовних шкіл, 16 педтехнікумів, педінститути, працювали видавництва, театри, видавались книжки, газети. Але невдовзі все це було ліквідовано. Внаслідок асиміляційних процесів кількість етнічних українців у східній діаспорі різко скоротилася, а українська мова продовжувала тут функціонувати лише в усній формі. Розпад СРСР і відродження державності в Україні дали поштовх піднесенню етнічної свідомості українців східної діаспори. В Москві, Алма-Аті, Єревані, Таллінні, Вільнюсі, Ризі відкриваються недільні школи для українського населення, створено культурно-громадські товариства й осередки, земляцтва тощо. Нині наша держава докладає чимало зусиль для зміцнення зв’язків із нашими краянами за кордоном, що сприятиме відродженню й духовному збагаченню українського народу, зростанню мовної культури, взаєморозумінню між народами (З під- ручника). Дайте відповіді на складені питання («Мікрофон»). Складання діалогу Складіть діалог за темою: «Чим пояснити різну

 

долю української культури у східній та західній діаспорах?» V.

 

Підсумок уроку VI. Домашнє завдання Написати твір-роздум «Українська мова й українська діаспора: ьреальність, проблеми, перспективи».

За допомогою мережі Інтернет ознайомтеся з інформацією про видатних представників української діаспори та підготуйте коротке повідомлення про них.

 

Источник: http://5fan.ru/wievjob.php?id=73338