• 
  

Микола Хвильовий “Я (Романтика)”: коротко про автора, аналіз твору, скорочений переказ, цитатна характеристика персонажів!

Анна Огойко | Квітень, 19, 2018 | Літературне

Цикл статей про твори з програми ЗНО з української літератури продовжує матеріал про психологічну новелу “Я (Романтика)” Миколи Хвильового. Ця стаття, як і решта текстів про літературні твори на нашому сайті, має чітку структуру: аналіз твору, цитатна характеристика персонажів, скорочений переказ твору!

Автор тексту далі Дмитро Заєць

Коротко про автора

Справжнє ім’я – Микола Григорович Фітільов.

Письменник, засновник Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ).

Ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр. (автор закликів «Геть від Москви!», «Дайош психологічну Європу!»)

Представник літературної течії «романтика вітаїзму».

Аналіз твору “Я (Романтика)”

Літературний рід твору “Я (Романтика)”

епос

Жанр твору “Я (Романтика)”

новела

Присвята твору “Я (Романтика)”

«цвітові яблуні»

Літературний напрям твору “Я (Романтика)”

імпресіонізм

Тема новели “Я (Романтика)”:

протистояння добра і зла в душі героя, роздвоєність його особистості (чекіст і людина).

Головна ідея новели “Я (Романтика)”:

невідповідність між ідеалами революції та засобами їх досягнення, засудження революційного фанатизму, жорстокості.

Композиція новели “Я (Романтика)”:

ліричний заспів і три частини

Характерні особливості новели “Я (Романтика)”:

• розповідь ведеться від першої особи;
• поєднання картин-марень героя (галюцинацій) та картин моторошної реальності.

Персонажі новели “Я (Романтика)”:

«Я» – главковерх «чорного трибуналу», доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша, Марія (мати «Я»).

Цитатна характеристика персонажів новели “Я (Романтика)”

«Я»

«Я чекіст, але я і людина» (герой про своє роздвоєння).

«Я, главковерх чорного трибуналу комуни, — нікчема в його руках (доктора Тагабата), яка віддалася на волю хижої стихії».

Мати

«Моя мати — втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна».

Доктор Тагабат

«Злий геній, безжальний до своїх жертв». «Я бачу тільки білу лисину й надто високий лоб».

Андрюша

«Похмурий, наївний, печальний».

«Андрюшу призначили в “чека”, проти його кволої волі. Цей невеселий комунар, коли треба енергійно розписатись під темною постановою — “розстрілять”, завше мнеться, завше не ім’я і прізвище на суворому життьовому документі ставить, а незрозумілий та химерний хвостик».

Дегенерат

«Вірний вартовий із дегенеративною будівлею черепа. Мені видно лише його трохи безумні очі, але я знаю: у дегенерата — низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс. Мені він завжди нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусів стояти у відділі кримінальної хроніки».

Присвята – ЦВІТОВІ ЯБЛУНІ

Список літератури для ЗНО з української мови та літератури

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ	Історична пісня «Ой Морозе, Морозенку» Історична пісня «Чи не той то Хміль» Маруся Чурай «Віють вітри, віють буйні» Маруся Чурай «За світ встали козаченьки», «Дума про Марусю Богуславку» Балада «Ой летіла стріла»
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА	«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги) «Слово про похід Ігорів» Григорій Сковорода «De libertate», «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень»
ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІІІ-ПОЧ.ХХ СТ.	Іван Котляревський «Енеїда», «Наталка Полтавка» Тарас Шевченко «Катерина», «Гайдамаки», «Кавказ», «Сон» («У всякого своя доля), «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Заповіт» Пантелеймон Куліш «Чорна рада» Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я» Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля» Іван Франко «Захар Беркут», «Чого являєшся мені у сні», «Мойсей»
ЛІТЕРАТУРА XX ст.	Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків», «Intermezzo» Василь Стефаник «Камінний хрест» Ольга Кобилянська «Valce melancolique» Леся Українка «Contra spem spero!», «Лісова пісня» Василь Стефаник «Камінний хрест» Микола Вороний «Блакитна Панна» Олександр Олесь «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..» Павло Тичина «О панно Інно», «Пам'яті тридцяти», «Ви знаєте, як липа шелестить…» Максим Рильський «У теплі дні збирання винограду…» Микола Хвильовий «Я (Романтика)» Володимир Сосюра «Любіть Україну» Валер’ян Підмогильний «Місто» Юрій Яновський «Майстер корабля» Остап Вишня «Моя автобіографія», «Сом» Микола Куліш «Мина Мазайло» Богдан-Ігор Антонич «Різдво» Олександр Довженко «Зачарована Десна» Андрій Малишко «Пісня про рушник» Василь Симоненко «Ти знаєш, що ти - людина...», «Задивляюсь у твої зіниці...», «Лебеді материнства» Василь Голобородько «Наша мова» Олесь Гончар «Модри Камень» Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном» Василь Стус «Господи, гніву пречистого…» Іван Драч «Балада про соняшник» Дмитро Павличко «Два кольори» Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать», «Маруся Чурай»
ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ	Іван Багряний «Тигролови» Євген Маланюк «Уривок з поеми»
СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС	Загальний огляд, основні тенденції. Постмодернізм як літературне явище.

                                           ПРОГРАМА 
          ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ 2020
                         З УКРАЇНСЬКОЇ  МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

http://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2016/12/Programa_2020_ukr.mova.pdf

               Ступені порівняння прикметників

Прикметник – це така особлива частина мови, яка може утворювати ступені порівняння. Та чи всі прикметники мають таку властивість? Давайте розберемося з цим питанням!

У загальному понятті прикметник – це частина мови, яка виражає ознаку предмета та відповідає на питання «який?», «чий». Отже самі прикметники не є однаковими за характеристиками та поділяються на 3 групи:

1. Якісні прикметники виражають різні ознаки предметів. Це можуть бути різні властивості предметів або живих істот, що можна сприйняти органами почуттів, помітити в просторі або часі. Також до якісних прикметників належать риси характеру людей, фізичні та вікові характеристики.

Наприклад, висока жінка, хитра лисиця.

2. Відносні прикметники виражають певну ознаку предмета чи особи по відношенню до чогось.

Наприклад, скляне вікно, подвійна платня.

3. Присвійні прикметники вказують на належність предмета комусь або чомусь. Частіше на все – людині. Цей вид прикметників відповідає на питання «чий?», «чия?», «чиє?».

Наприклад, мамине вбрання, поетова пісня.

Не плутайте присвійні прикметники із займенниками!

Тепер вам легше зрозуміти, що ступені можуть утворювати тільки якісні прикметники. Адже тільки вони вказують на неоднакову міру якості. Та й дивно буде звучати, якщо ми назвемо вбрання більш або менш маминим. Хоча в реальному житті це може зустрічатися. Але ми ж зараз про правильність мови кажемо, тому давайте запам’ятаємо правила утворення ступенів порівняння якісних прикметників.

Існує 2 ступеня порівняння прикметників – вищий та найвищий. І в кожному зі ступенів розрізняють 2 форми утворення прикметників – просту та складену. Це ви можете наглядно спостерігайте на прикладі таблиці.

Вищий ступінь		Найвищий ступінь
Проста форма	Складена   форма	Проста форма	Складена форма
тепліший, красивіша	більш теплий, більш красива	найтепліший, найкрасивіша	найбільш теплий, найбільш красива

Із наведених прикладів ми бачимо, що проста форма вищого та найвищого ступенів порівняння утворюється шляхом зміни будови самого прикметника. В той час, як найвищий ступінь не впливає на будову прикметника, в ньому тільки додається додаткове слово, яке вказує на зміну міри ознаки.

Вищий ступінь порівняння прикметника вказує на те, що в одному об’єкті ознака проявляється більшою або меншою мірою, ніж в іншому.

Проста форма вищого ступеня порівняння створюється за допомогою додавання суфіксів –ш та -іш: спритний – спритніший. Але будьте уважні, тому що деякі прикметники можуть втрачати суфікси –к, -ек, -ок: легкий – легший.

Після додавання суфікса –ш, у будові деяких прикметників може спостерігатися чергування приголосних, та як результат – звукові сполуки: жч: близький – ближчий, але с+ш міняється на щ: високий – вищий.

Складена форма порівняння вищого ступеня утворюється дуже легко – шляхом додавання слова більш або менш до звичайної форми прикметника: товстий – більш товстий, гучний – менш гучний.

Найвищий ступінь порівняння є свідченням того, що в цьому об’єкті відповідна ознака проявляється найбільшим або найменшим чином у порівнянні до всіх інших об’єктів.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня порівняння такого префікса, як най-: кращий – найкращий. Але це значення можна також додатково ще посилити префіксами що- та як-: модний- щонаймодніший, спокійна - якнайспокійніша.

Складена форма порівняння найвищого ступеня утворюється так само, як і форма вищого ступеня – за допомогою додавання слівнайбільш або найменш до звичайної форми прикметника: холодний – найбільш холодник, гостра – найменш гостра.

Винятки!

Запам’ятайте, що ступені порівняння ніколи не утворюють такі якісні прикметники:

- ті, що називають абсолютну якість: порожній;

- ті, що утворюються за допомогою наступних суфіксів: -уват, -езн, -есеньк, -еньк, -енн, : здоровенний, чорнесенький.

Це є всі правила утворення ступенів порівняння прикметників. Тема дійсно не складна, потрібно лише бути уважними!

Зі святом ,шановні учителі!

Ти — учитель,
Ти — сіяч недремний
І невтомний мудрий садівник.
Знаєш ти предивні таємниці,
Розум твій розпалює вогонь.
Лікар ти, котрий лікує душі
І до сонця повертає всіх,
Капітан — у морі, а на суші —
Ти наставник юних, молодих.
Ти — коваль, поет і будівничий,
Добротворець і дозорець ти.
До дітей тебе веде і кличе,
Світлий образ нашої мети.
І в день такий урочистий, святковий
Дозвольте Вашу працю вшанувать.
І квіти всі, принесені сьогодні,
Від всього серця Вам подарувать.